Лише за п’ять днів дві визначальні промови докорінно змінили напрямок розвитку криптофінансів у США.
31 липня голова SEC Пол С. Аткінс анонсував “Project Crypto”, офіційно закріпивши мету “виведення всієї інфраструктури американських ринків капіталу на блокчейн” у порядку денному регулятора.
4 серпня комісарка Гестер М. Пірс на UC Berkeley’s “Peanut Butter & Watermelon” порушила теми переосмислення фінансової приватності й регуляторних принципів.
Разом ці події засвідчують: США рухаються вперед не лише шляхом чіткого окреслення правил для підвищення конкурентоспроможності ринків капіталу, а й через переосмислення базових громадянських прав для залучення світових талантів.
“Project Crypto” Аткінса — це амбітна заява про структурну трансформацію цілого ринку.
Він простежив тяглість від історичної Buttonwood Agreement Нью-Йоркської фондової біржі до епохи альтернативних торговельних систем (ATS), пояснюючи власне бачення поточної реформи: переведення всієї емісії, зберігання й торгівлі активами США на блокчейн.
Суть ініціативи — три ключові напрями:
Перше — подолати давню дилему “чи є це цінним папером?” через чіткі, прикладні стандарти, виокремивши регуляторні підходи для різних токенів: цифрових товарів, стейблкоїнів і security-токенів із дохідністю.
Друге — оновити правила зберігання активів, підкресливши, що “самостійне зберігання — фундаментальна американська цінність.” До цього переліку ініціатива відносить і ончейн-активності, як-от стейкінг, визнаючи їх регуляторно прийнятними інвестиційними інструментами.
Третє — запровадити регулювання “супердодатку”: єдиної регульованої платформи, яка одночасно охоплює цінні папери та неціннопаперові цифрові активи, що скорочує втрати від фрагментованого регуляторного нагляду.
Аткінс не раз акцентував на важливості повернення американських компаній та команд на внутрішній ринок, ставлячи “Project Crypto” поряд із президентською робочою групою (PWG) та останніми федеральними ініціативами щодо стейблкоїнів.
Промова Пірс “Peanut Butter & Watermelon” натомість — рамка для переосмислення фінансової приватності як частини суспільного договору в еру цифровізації.
Вона детально розібрала доктрину третьої сторони й BSA/AML-звітування, зосередившись на критичній помилці: механічному перенесенні масового банківського нагляду на p2p криптоматриці.
Чим менше потреба в посередниках, тим гнучкішими мають бути межі прав; інакше комплаєнс перетворюється на “звітуйте все, що попадеться”, зростаючи у витратах без гарантії результату.
Пірс навела ключові рішення судів і статистику, доводячи: у цифрових реаліях межу між приватністю та контролем слід вибудовувати наново — і виступила проти втягнення звичайних користувачів та розробників у ланцюг спостереження за замовчуванням.
Вона визнає необхідність боротьби зі злочинами, але наголошує на пропорційності, адресності та легітимності технологій для захисту приватності.
Аткінса доцільно назвати “інженером ринкової структури”.
Він був комісаром SEC у 2002–2008 роках, обіймав посаду голови ради директорів BATS Global Markets з 2012 до 2015 року, а згодом керував власною консалтинговою фірмою Patomak з питань комплаєнсу та ринкової структури, аж до призначення 34-м головою SEC у квітні 2025-го.
Його публічна діяльність відзначається незмінною орієнтацією на “розвиток конкуренції” і “усунення надмірного регулювання”, тож “Project Crypto” — це фактично дорожня карта для комплексної інтеграції бірж, брокерів, клірингу, зберігання й ончейн-розрахунків у єдину систему.
Пірс, відома як “Crypto Mom”, славиться завдяки своєму “подвійному досвіду” — як усередині системи, так і поза нею.
З 2018 року вона — комісарка SEC, раніше виконувала дослідницьку роботу у Mercatus Center, працювала старшою радницею Сенатського банківського комітету й була юристкою в Департаменті управління інвестиціями SEC, у тому числі радницею Аткінса.
Цей бекграунд дозволяє їй однаково розуміти як межі законодавства, так і реалії правозастосування, а будь-які оновлення сприймати не лише як регулятивні зміни, а й у площині правової теорії.
Саме ці напрацювання — а також персональна довіра Аткінса — стали підставою її призначення на чолі Crypto Task Force SEC.
Якщо конкурентоспроможність США вимірювати за двома осями — привабливістю ринку капіталу і спроможністю залучати таланти — ці промови підсилюють кожен вимір, створюючи синергетичний ефект.
Аткінс окреслює привабливість американського ринку так: беззаперечна класифікація токенів, окремі процедури для кастоді та самостійного зберігання, уніфіковані торгові платформи і крос-категорійна сумісність, а також комплаєнс для ончейн-розрахунків.
Ці складові суттєво підвищують ефективність ланцюга “емісія–торгівля–кліринг–зберігання”, відкриваючи ліквідність для цифрових доларових активів.
Пірс же бачить залучення талантів, виходячи з базових принципів: фінансова приватність — це громадянське право, яке не можна “мовчки втрачати” разом із технологічним прогресом.
Хоча регулювання вимагає прозорості та підзвітності, воно ніколи не повинно порушувати основоположних свобод.
Інакше кажучи, Аткінс прокладає колію, а Пірс створює мотивацію сісти у потяг.
Нині світова конкуренція — це питання не “регулювати чи ні”, а “чиї правила працюють як обчислювана, гнучка операційна система”.
Європейський MiCA, запроваджений у 2024 році, визначає два основних класи стейблкоїнів (ART та EMT) і встановлює єдині стандарти до whitepaper, капіталу, резервів, розкриття інформації й термінів погашення — дозволяючи транскордонний “паспортинг”. Ця система досягає “передбачуваності через ліцензування”, але DeFi все ще визначається через постачальників.
Двоєдиний підхід ОАЕ — регламент VARA (Дубай) 2023 року “Virtual Asset and Related Activities Regulation” та фреймворк для фіатних токенів ADGM (Абу-Дабі) — вирізняється “максимальною прозорістю й швидкістю”, впроваджуючи чек-листи ліцензування бірж, кастодіанів та емітентів; бізнес-пайплайн першочерговий, подальші нюанси регулюються новими гайдлайнами.
Новий регламент Гонконгу щодо стейблкоїнів, чинний з 1 серпня 2025 року, переводить випуск фіатних стейблкоїнів під ліцензування HKMA, акцентуючи на стейблкоїнах як точці входу до ширшого токенізованого ринку. Його сильні сторони — чітка ієрархія та єдиний регулятор; проте здатність підтримувати застосунки на публічному ланцюгу й транскордонну співпрацю ще мають бути перевірені практикою.
MAS Сінгапуру фіналізував фреймворк для стейблкоїнів 2023 року: 100% якісних резервів, п’ятийденний викуп, незалежний аудит і жорсткі капітальні вимоги. Поправки до Закону Японії про платіжні послуги (2023) визначають йенові стейблкоїни як “грошові активи”, обмежують їх випуск банками, трастами та переказними компаніями. Корейський проект базового закону про цифрові активи акцентує на сегрегації в разі банкрутства, зберіганні резервів і аудитах.
Загальне: насамперед виходять платіжні стейблкоїни для програмованих грошей, за ними — токенізовані цінні папери й реальні активи.
Американська першопринципна модель розгортається одразу на двох рівнях.
Перший, фінансовий: 18 липня Трамп підписав GENIUS Act, офіційно закріпивши платіжні стейблкоїни на федеральному рівні з обов’язковим резервуванням 1:1 у ліквідних активах, регулярними розкриттями та “надпріоритетом” при банкрутстві. Вперше уніфіковано підходи до програмованого долара для платежів, розрахунків, захисту коштів і статусу емітента (банк/федеральна небанківська установа).
Другий, правовий: Пірс не просто відстоює “м’який нагляд”, а й порушує питання реальних наслідків доктрини третьої сторони та BSA, виступаючи за “пропорційність і точність правозастосування” замість універсального спостереження — фактично повернення до приватності як базового права.
На відміну від європейського фокусу на ліцензіях, бізнес-орієнтованої моделі Близького Сходу чи оплати в центрі в Азії, США прагнуть вибудувати “права і структуру ринку” як дві фундаментальні опори — саме це створює довгострокову впевненість для розробників та підприємців.
Перше: послідовно структуруйте стратегію.
У короткостроковій перспективі використовуйте Гонконг, Сінгапур, ОАЕ та Європу як стартові майданчики для регуляторного входу й масштабування. Проте стратегічна вершина — США: саме зараз необхідно починати планування та закласти основи для позиціонування.
США — це найбільший ринок прибутку, еталон для оцінки вартості та глобальний центр встановлення норм; уникнення цього ринку неминуче породжує постійний дисконт капіталізації.
Бар’єри для входу полягають не лише у витратах, а насамперед у повазі до першопринципних цінностей: продукти мають проектуватися з приватністю за замовчуванням, а комплаєнс повинен бути прозорим та підзвітним.
Друге: розвивайте і продукт, і ліцензії паралельно.
Федеральна рамка GENIUS Act для платіжних стейблкоїнів означає: доларова ончейн-готівка та короткострокові фонди стануть стандартом для В2В-, транскордонних і ончейн-розрахунків.
Для компаній, які працюють зі стейблкоїнами, RWA або брокерською інфраструктурою, пріоритет — відповідність резервів, процедур викупу, незалежного аудиту та банкрутної сегрегації нормам США, одночасно відпрацьовуючи реальні KPI та ризик-менеджмент на клієнтах і коштах у Сінгапурі, ОАЕ, Європі — щоб сформувати справжню історію комплаєнсу та аудиту.
Третє: будуйте партнерські та екосистемні зв’язки за американським зразком.
Візія Аткінса щодо “супердодатку” підказує: США можуть перейти до уніфікованої ліцензійної вертикалі, що створює нові вимоги до інтероперабельності для торгівлі, маркет-мейкінгу, брокерських, консультаційних, синтетичних та кастодіальних сервісів.
Практично варто інтегруватися з американською фінансовою інфраструктурою вже зараз — через whitelist, підключення клірингу, пілотні ончейн-розрахунки, — позиціонуючи компанію як підключаємий вузол, а не як капіталомістку вертикально інтегровану структуру.
Четверте: локалізуйте наратив і команду.
Промова Пірс свідчить про зміщення американських регуляторів у трикутнику “приватність/комплаєнс/ефективність” до науково-каліброваної пропорційності.
Команди з управління ризиками, даними та юристи мають працювати на мінімізацію зайвого звітування й максимізацію прозорого аудиту. Ваші провідні інженери повинні вміти впроваджувати права безпосередньо в продукт — це основа для залучення передових американських технічних кадрів.
Не менш важливо, щоб бізнес- і операційні команди глибоко розуміли місцевий наратив та бізнес-культуру — трансформували регуляторні ідеї у ціннісні комерційні пропозиції, а технологічні переваги — у рішення для клієнтів. Це формує довгострокову довіру у стосунках із професійними асоціаціями, регуляторами всіх рівнів, комплаєнс-офіцерами та закупівлями.
Синтез “Project Crypto” Аткінса й промови Пірс “Peanut Butter & Watermelon” окреслює США як економіку, що приваблює і капітал, і таланти:
Інституційна визначеність і технічна інженерія Аткінса повертають на ринок ліквідність та пропозицію; непохитний захист приватності й свобод Пірс формує США як вибір №1 для розробників, користувачів і брендів.
Для китайського капіталу й бізнесу США — не єдина арена просто зараз, але це стратегічна висота, яку необхідно здобувати для довгострокового успіху.
Відточіть комплаєнс та технологічний стек на сусідніх ринках і виходьте у США, коли будете готові — тут регулювання та наратив сходяться. Цей підхід поєднує Web3 і Web2-фінанси в Америці й розкриває повний потенціал діджиталізованих доларових активів США.